|
 |
 |
 |
|
| • Головна
|
| • Про нас
|
| • Новини
|
| • Каталог
|
| • Фотоальбом
|
| • Партнери
|
| • Контакти
|
| • Прайс-лист
|
| • Лінки
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
Розкрій
|
| |
|
Виготовлення меблевих фасадів з профілю МДФ за розмірами замовника
|
| |
|
Поклейка крайки ПВХ
|
| |
|
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|
|
 |
 |
МДФ: минуле, сучасність, майбутнє |
Очевидно, що меблі з натуральної деревини є доступні переважно лише забезпеченим верствам населення. Що робити решті - жити без меблів чи відмовляти собі у всьому, щоб їх купити? Та й не завжди доцільно виготовляти меблі з цільних масивів дерева, і лісові площі все скорочуються і скорочуються...
Тому й з'явилися стружкові плити, які за своїми властивостями цілком можуть замінити дороге натуральне дерево. Існує кілька основних різновидів таких плит: ДВП, ДСП, ХДФ. Якщо ДСП і ДВП відомі виробникам вже досить давно, то МДФ та ХДФ представлені на ринку зовсім недавно. Отож, що воно таке „МДФ”?
Під абревіатурою МДФ в усьому світі називають деревоволокнисті плити середньої щільності. МДФ -це калькування англійської абревіатури MDF (Medium Density Fiderboard) або німецької MDF (Mittel Dichc Fa-zerplatte). В перекладі українською -плита середньої щільності. До речі, в Росії підібрали своє розшифрування абревіатури відповідно до російської мови: "мелкодревесные фракции", "мелкодисперсные фракции". Всі ці назви досить точно відображають структуру самого матеріалу. Це плитний матеріал, виготовлений з висушених деревних волокон, оброблених синтетичними зв'язуючими речовинами (карбам і доформальдегі дами, фенолоформальдегідами, поліізоци-анатами) та сформованими у вигляді килима з наступним гарячим пресуванням (до щільності 700-870 кг/ма) та шліфуванням. Основною, склеюючою волокна, речовиною е лігнін, який виділяється під час нагрівання деревини. Простіше кажучи, МДФ - це майже те саме, що й ДВП (деревоволокниста плита), але виготовлена сухим способом з набагато якіснішої сировини і має більшу щільність та товщину.
МДФ виникли як подальший розвиток сухого способу виробництва ДВП л урахуванням технологій, що вдосконалювалися під час виробництва ДСП. Плити МДФ легко обробляються за допомогою будь-якої пилки-ножівки, фрезування, свердління та інші столярні операції теж не завдають труднощів. Завдяки своїм властивостям застосовуються МДФ переважно для фасадних елементів, для виготовлення корпусів меблів -рідко. За вологостійкістю та механічними характеристиками плити МДФ переважають натуральне дерево. До того ж важкогорючі, біо-, атмосферостійкі та дешевші від цільних масивів дерева. Слід зазначити, що плити МДФ є найбільш екологічно чистими серед подібних матеріалів.
МДФ мають високі естетичні можливості - лицеві панелі з них можуть мати практично будь-яке забарвлення, різноманітну фактуру поверхні, форму довільної конфігурації. Це суттєво підвищує можливості самовираження дизайнера, і, відповідно, індивідуальність меблів з цього матеріалу.
ДЕЩО З ІСТОРІЇ
Вперше плити МДФ були виготовлені в США, на заводі фірми "Allied Chemical Corporations Barret Division" у 1966 році. Тогочасна технологія базувалася ще на мокрому способі виробництва. В сімдесятих роках набуло розвитку виробництво вже сухим способом з річним виготовленням МДФ 380 тис. м3 (1975 рік). Виробники меблів у США, і не тільки, досить швидко оцінили переваги нової продукції. У США в період з 1972 по 1996 роки щорічний приріст виробничих потужностей складав 30-36 %. Перший завод в Європі з виробництва МДФ був введений в експлуатацію аж в 1978 році, в Німеччині (м. Рибниц, тоді НДР). На кінець 1990 року в світі вже працювали 74 заводи з загальною потужністю виробництва 6,8 млн. м3.
Зі створенням систем безперервного пресування, підвищенням ефективності розмелювального, клеєдозу-вального та формувального устаткування почався процес швидкого зростання об'ємів виробництва МДФ в усьому світі. Так, якщо об'єм виробництва ДСП в останні роки стабілізувався на рівні 54-56 млн. м3, то щорічний приріст об'ємів виробництва МДФ складав 15-20% і в 2002 році перевищив 26 млн. м3. Слід зазначити, що вдосконалення виробництва плит нерозривно пов'язане з іменем фірми "Sunds Defibrator".
ВИРОБНИЦТВО ТА ВИДИ МДФ
Технологічний процес виробництва МДФ складається з наступних основних операцій:
- приймання та зберігання деревної сировини;
- виготовлення технологічної тріски та передавання її в подальше виробництво;
- розмелювання технологічної тріски на волокно;
- приймання та зберігання смоли та інших добавок;
- змішування деревного волокна зі зв'язуючими речовинами;
- сушіння деревоволокнистої маси;
- пневмосортування з метою видалення жмутиків волокон та великих фракцій;
- формування деревоволокнистого килима;
- підпресовування деревоволокнистого килима;
- пресування плит в котлі, що обігрівається;
- охолодження плит;
- форматний розкрій плит;
- шліфування плит;
- кондиціонування плит перед відвантаженням споживачу.
Залежно від майбутніх умов експлуатації виготовляють чотири типи МДФ: плити основного призначення для сухих умов експлуатації; плити для важконавантажених елементів конструкцій, що перебувають у сухих умовах; плити основного призначення, що перебувають у вологих умовах; плити для важконавантажених елементів конструкцій, що перебувають у вологих умовах.
Про застосування МДФ говорити можна багато, тож розглянемо лише основні напрями їх використання в меблевій та будівельній промисловості.
Тонкі деревоволокнисті плити середньої щільності використовують там, де й деревоволокнисті плити мокрого способу пресування чи фанеру: для виготовлення задніх стінок корпусних меблів та днищ висувних ящиків. Також МДФ завтовшки 6-8 мм - ефективний матеріал для виробництва стінових і стельових панелей, основи ламінованого паркету.
Плити завтовшки 16-30 мм використовують для виготовлення профільованих (рельєфних) фасадів меблів, стільниць, профільних виробів різного призначення аж до корпусів піаніно, футлярів настінних годинників тощо.
Плити завтовшки 30-60 мм обробляють так само, як і цільні масиви деревини, і використовують у виробництві внутрішніх і зовнішніх дверей, для виготовлення точених і профільованих виробів, постформінгу, меблевих карнизів сходових кліток та перил тощо. З них, наприклад, на токарних та фрезерувальних верстатах можна виготовляти навіть ніжки крісел чи роялів.
Слід ще раз наголосити на тому, що щільні однорідні середні шари МДФ дають змогу фрезерувати плити, в них можна прорізувати пази, просвердлювати отвори. Тобто здійснювати всі ті операції, що й над бездефектними масивами деревини.
МДФ мають високу міцність та стійкість до дії вологості, грибків і мікроорганізмів. Саме тому МДФ широко використовують під час виготовлення кухонних меблів, адже вони стійкі до дії пари - не розбухають, не жолобляться. Особливість плит МДФ - їх стійкість до грибків і мікроорганізмів -робить вироби з МДФ гігієнічними та безпечними у побуті. А висока механічна міцність МДФ дає змогу широко використовувати їх для виготовлення меблевих фасадів.
РИНОК МДФ СЬОГОДНІ
На сьогодні темпи зростання виробництва МДФ і в Європі, і в цілому світі дещо знизилися - ринок не безмежний. Треба сказати, що в США сповільнення темпів відбулося трохи швидше. Але, якщо в США гальмування визначалося переважно посиленням конкуренції з боку плит ОСБ (переважно в будівельної промисловості) та надходженням імпортних МДФ з Європи. Тогочасний "сильний" долар сприяв тому, що на експорт в США працювали чи не всі надлишкові потужності в Європі. Одним словом, виробництво МДФ в Європі бурхливо розвивалося. Але до середини 2003 року падіння курсу долара поставило на межу закриття багато заводів — будувалися вони передусім з розрахунку під американський ринок. Заміни йому, та ще й в таких масштабах, не знайшлося: те, що дешеве для американців, є практично недоступним за ціною для інших покупців. Що цікаво, американські виробники МДФ не дуже зраділи виходу з гри європейських конкурентів -для них тепер основним суперником є виробники ОСБ, які постійно вдосконалюють свою продукцію. До речі, останнім часом ОСБ (плити з орієнтованої великорозмірної деревної тирси) стали використовувати і в меблевій промисловості: для виготовлення меблевих каркасів, складських стелажів та інших великорозмірних виробів великої міцності.
На спад виробництва МДФ в Європі вплинули також: породжений рецесією млявий попит, подорожчання компонентів МДФ (особливо клеїв та сечовиноформальдегідних смол) та інші другорядні чинники.
Але останні виставки показали, що тимчасовий спад у продажах плит МДФ більшість ведучих компаній сприйняли як короткочасний перепочинок для поповнення арсеналу перед новими наступами на ринок.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Однією з основних задач, які доводиться вирішувати виробникам МДФ є забезпечення екологічності їхньої продукції. Виготовляють кращі сорти європейських та американських МДФ з якісної деревини прославлених лісових красунь на зразок сосни, канадської модрини, альпійської ялини. До речі, це одна з головних відмінностей між звичайними ДВП та МДФ: для виготовлення звичайних ДВП використовуються переважно відходи деревообробки, а для МДФ - якісна деревина не найгірших порід. Логічною альтернативою вирубуванню масивів "лісови красунь" завжди може бути використання відновлюваних плантацій. Тривалий час серед провідних виробників МДФ побутувала думка: "Наші плити не поступаються цільному масиву саме тому, що зроблені вони з відмінного дерева, а не з дешевки". Цей аргумент був сприйнятий в країнах, де "дешевка" (на зразок бамбуку, пальмового волокна чи кокосових відходів) протягом віків було основою національного господарювання, як виклик. Традиційні для давніх китайських меблів бамбукові цвяхи тримали їх навіть тоді, коли залізні вже перетворювалися на пил. А пальмові плоти малайзійці передавали з покоління в покоління як спадщину, причому увесь цей час вони не втрачали міцності від багатолітнього перебування у морській воді. Тому, не дивно, що найшвидше почалися експерименти з виробництва МДФ на базі відновлюваної сировини саме в азіатсько-тихоокеанському регіоні.
МДФ - екологічно чистий матеріал. Особливості технології виробництва МДФ полягають в тому, що цей матеріал виготовляється з висушених деревних волокон, оброблених зв'язуючими речовинами, і сформованих у вигляді плити з наступним гарячим пресуванням. Слід відмітити, що основним зв'язуючим елементом волокон є лігнін, який виділяється під час нагрівання деревини. Таким чином, екологічна чистота МДФ досягається завдяки тому, що в якості основного зв'язуючого засобу є не синтетичний, а природний матеріал.
Одними з перших були австралійці. І хоча видимих причин для цього в них не було (і порівняно дешева, досить швидко відновлювана деревина є - швидкоростуча сосна radiata, і плити з неї відповідають найвищим стандартам якості), вони вирішили працювати на майбутнє. Колектив фабрики-лабораторії в Клейтоні (штат Вікторія), об'єднавши досвід практиків з талантом молодих дослідників, розпочав здійснення комплексу проектів -від мікрохвильового сушіння в широкому діапазоні частот до розробок нових безформальдегідних зв'язуючих речовин на основі натуральних смол з інсектицидними та фунгіцидними властивостями. Причому проекти ці базувалися як на звичайній сировині, так і на іноваційних матеріалах з соломи зернових культур та відходів переробки цукрової сировини, дотримуючись правила - кінцева ціна МДФ не повинна зрости ані на цент.
МДФ - це якісно новий крок у виготовленні меблів, золота середина між цільними масивами натуральної деревини та деревостружковими плитами. Переважаючи останні чи не за всіма параметрами міцності, стійкості до дії зовнішніх факторів, піддаючись практично тим самим видам обробки (фрезерування, точіння, свердління тощо), що й натуральна деревина, вартують МДФ, завдяки добре налагодженому виробництву, не набагато більше, ніж ДСП.
Європейські компанії теж включилися в розробку проектів покращення якості МДФ, їхньої екологічної чистоти, використання дешевої відновлюваної сировини для виробництва. Так, перша в світі фабрика МДФ
на базі використання відходів переробки цукрової сировини запрацювала у В'єтнамі за технологіями, розробленими фінським концерном "Метсо". Невдовзі за тими ж технологіями почала виготовляти МДФ фірма "Аль Нур" у Пакистані. Ще дві аналогічні фабрики були побудовані в Таїланді та Єгипті. В Китаї побудована фабрика з виробництва МДФ з пшеничної соломи, яку до цього часу селяни просто спалювали. Індійське виробництво МДФ, використовуючи передові технології, передбачає використання в якості сировини стебла бавовнику, які теж до того спалювали. Є ще багато інших проектів щодо використання різноманітної дешевої сировини, використання якої не завдало б шкоди довкіллю.
Отож, провідні виробники МДФ не стоять на місці, вони впевнені в практично безмежних можливостях цього дивовижного матеріалу. Вони кажуть: "МДФ надто дорогі? Зробимо дешевшими, без шкоди для якості! Є побоювання щодо екологічності? їх більше не буде. Виробництво МДФ загрожує лісам? Ми ліквідуємо цю загрозу. Тому можна цілком впевнено сказати, що у МДФ (особливо в МДФ-про-філів) велике майбутнє.
|
08.04.2005 08:21
|
| |
|
|
